Пахне в повітрі грозою,
Хмари волами вляглись.
Мов оповив органзою
Вітер мережану вись.
Пряні смарагдові крила
Травень зложив у саду,
Щедра весна посріблила
Жовтих кульбаб череду,
Наче овечок у полі -
Сивіють трави руном.
Туляться пухом тополі
До мозаїчних панно́
Ніжно-весняних пейзажів.
Сутінь вляглася вогка,
Ніби натрушено сажі
Коминарем із мішка.
Мить - і розродяться хмари,
Лине дзвінка благодать!
Ніби блискучі динари*,
Краплі в повітрі висять.
*Динар - старовинна золота монета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426130
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: Наталя Данилюк