І БІЛЬ ХОВАЮ ВІД ЛЮДЕЙ





Яка  ти  ніжна!  Голос  твій  
Глибоко  в  душу  проникає.
Років  набрався  вже  сувій,
Але  це  зовсім  не  лякає.

Я  пам'ять,  наче  полотно
З    сувою  часом  відмотаю,
Життя  прожитого  кіно
Буває  знов  переглядаю.

Яка  ти  пристрасна!  Життя
Без  тебе  зовсім  недоречне.
Спізнілим  буде  каяття,
Таке  болюче,  безконечне!

Твій  образ  скалкою  засів,
Не  можу  вийняти  з  грудей,
Тужливий  душу  ранить  спів
І  біль  ховаю  від  людей.

09.06.2011  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2013
автор: Мирослав Вересюк