Журба. Розлука. Тяжка мука.
А час іде. Минають дні,
Біжить життя.
І хтось стріляє з лука,
Плете клубок витких подій,
Вимірює життя,
Заносить гострі ножиці
Над ниткою людської долі …
А далі інші — з тим же болем …
І в білім одязі над полем
Міфічна смерть іде з косою
І очищає трави всі журбою.
Ми живемо,
І свій Чорнобиль за собою
Уперто несемо,
Йдучи стежиною людською
І кроплячи свій слід
Водою мертвою, живою.
09.01.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422452
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.05.2013
автор: Ростислав Сердешний