То не ти, а зима снігом дихає в плечі,
То не ти, а мороз обпікає лице.
Сновигає печаль у сутані чернечій
І невинні думки так січе, так січе!..
То не я, а душа захотіла любити,
То не я, а зірки запалали вогнем.
Я молю за свій гріх, хай простить Вседержитель,
Що в любові святій я згораю живцем.
То не ти, та й не я…Тихо падають мрії,
Наче друзки, летять, як розколотий гріх.
Я зібрати свій світ по краплині волію
І зігріти твій біль у долонях своїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416880
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Леся Shmigelska