Соломяні факели, секунди вогню
Я теж була жива у твоїх віршах
Повільно знімав із свого серця броню
І я як завжди хотіла більшого
Напівпорожній день, і календар мовчить
І попіл слів лягає у теплий сніг
Напівпорожній світ, душа тут не бринить
І десь під ногами твій останній сміх
Секунди щастя, на жаль лиш фантазії
Незбуті дотики, кричать сльозами
Окремо також можна бути в екстазі
Та вже зовсім не під тими зірками
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414068
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Марамі