Може така назва, а може хтось запропонує свою?
Ура! Вже є чудовий текст! Дякую, Наталочко!
МРІЯ
Летять роки в далекі сині гори,
Несуть мою замріяну любов,
І сняться сни минулого...говорять…
Горить багаття моє знов!
Зійшла зоря, дарунок мій від тебе,
Для мене ти знайшов її на небі.
Ось щастя знов влилось у мрії ті,
Як ми зоріли разом –я і ти
Замріяна любов моя!
Коханий, я давно твоя !
Приспів
Я жду тебе – прийди, хоч в сни прийди!
Тебе чекаю, любий , я завжди!
Кохання вічне , як і та зоря,
І я- твоя, навік, твоя!
І сняться сни, що летом журавлиним
Ти прилетиш в моє сумне гніздо,
Візьмеш мене і разом ми полинем,
Посадиш ніжно на крило.
Чому ж лишився в снах моїх і мріях,
Забрав з собою спалену любов...
А я чекаю і під серцем грію
Надію, що вернешся на мій зов.
У мріях разом-я і ти,
Любов моя, зажди, не йди!
Приспів
Я жду тебе – прийди, хоч в сни прийди!
Тебе чекаю, любий, я завжди,
Кохання вічне, як і та зоря,
І я- твоя, навік, твоя!
Ще раз "УРА"! Ще один чудовий текст і моя щира подяка Ліночці!
Мрія
А ти – мої світанки вже далекі,
Загублені у затінку смереки.
Прошу, весна, на крилах хай лелеки
Повернуть мрію золоту.
Коли пройдуть морози і тривоги,
До серця твого прокладу дорогу.
Знайдуться в травах згублені шляхи,
Де нам співали ранками птахи.
Ще доля подарує знов
Тебе, світанку мій, любов.
ПРИСПІВ
Дивися, сонце осяває світ.
Любов залишила на серці слід.
Нехай розтане в наших душах лід.
Перейдемо розлуку вбрід.
Летіла на вогонь та обпалила,
Необережна, ті тендітні крила,
Що несли по шляху, немов вітрила,
Крізь біль, і сум, і темноту.
Та в смерекових вітах – знов світанки.
Стрічаю їх, кохання твого бранка.
Ромашки шепотіли серед трав,
І в очереті спав принишклий став.
Ще доля подарує знов
Тебе, світанку мій, любов.
ПРИСПІВ.
Дивися, сонце осяває світ.
Любов залишила на серці слід.
Нехай розтане в наших душах лід.
Перейдемо розлуку вбрід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412894
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Анатолійович