Затримую подих, спиняю ходу,
Повітря таке неповторно-п"янке.
Стрічати весну на край міста іду,
Бо зимостояння щось надто тривке.
І серце чекати втомилося змін,
Бо сни вже давно шепотіли:"Весна...".
В душі почуттів весняних передзвін -
Мелодія в нім чарівна і ясна.
Так легко ідеться назустріч весні,
Немов повертаюся в юність на мить.
Весь світ усміхається щиро мені,
А небо свою розливає блакить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410316
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.03.2013
автор: Радченко