Глухим дощем змивається печаль,
Холоне в грудях і пече у серці.
Мені у цьому світі всього жаль,
Найбільше – тих очей,як два озерці.
Холодні крапельки долоньками ловлю,
А в них сміється райдуга весняна.
Ви знаєте як сильно я люблю,
Коли радіють мої тато й мама?
Співає грім і падає в траву
Породжуючи роси на світанні.
І я щаслива в тому що живу!
Живу й купаюсь у коханні!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408440
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)