____________Ніці Турбіній
1. Стихія води.
Знову в серці стихія води
заливає його сльзьми
Божеволіють хвилі сліз
їм би вилитись по заріз
та високі у серця скелі
і забите дошками небо
чорно-сірих здичілих хмар
А тобі би ковток повітря
а тобі б не втопитись в собі...
Заливає серце слізьми
і нема де подіти сльози
хіба вірші порвуть береги
і засвітять над світом небо
що прогріте в долонях слів...
2. Стихія вогню.
Знову в серці стихія вогню
все в пожежі несамовитій
не рятує навіть молитва
Може я до стіни молюсь?
Все у чаді усе в вогні
а мені би росинки з квітки
Але звідки тут взятись їй?
звідки
виливаються ці вогні?
Тут би сонце згоріло враз
і у пеклі було б непекельно
Це вогонь божевіль пустельних
міражів незгасима грань
Встань! іди в джерело палання
повикручуй руки ваганням
станеш попелом чи воскреснеш
або виллєшся у Вогонь...
3. Стихія вітру.
Знову в серці стихія вітру
розірвались судини тиші
не хотів я хвилин затишшя
а тепер я про них молю
Поламалось надії віття
і розвіяли віру ВІТРИ
ти любове?
невже і ти...?!
Вітер! вітер! шалений вітер!
легіон! легіон вітрів
і коріння рветься мов струни
все летить усе шкереберть
смерть нікого тут незабуде
незрадлива лиш тільки смерть
жити так - то жага страждання
кожна мука має Ім'я
...я люблю Тебе так востаннє
вперше так люблю Тебе я...
4. Стихія землі.
Знову в серці стихія землі
Що зійде на такому г'рунті
де посіяний чорний біль
де рілля вже мов чорний мармур
і в пропасниці все трясе
і трясуться у степу руки?
чорний обрій за горло взяв
гори горя
й не скропиш водою
не зігрієш вогнем
та й вітру немає
наче землю закрили в труні
й закопали у яму серця...
ЦІ ЖАХИ ВАС ЛЯКАЮТЬ ПЕВНО
ТА КОЛИ ПОДОЛАЄ СЕРЦЕ
ВСІ ВИПРОБУВАННЯ ЦИХ СТИХІЙ
ТО ПОБАЧИТЕ ВИ НАВКОЛО
ЯК СМІЄТЬСЯ ЗЕМЛЯ ЗЕЛЕНИМ
КОЛИ ВІЄ НЕСМІЛИЙ ВІТЕР
І ВОДА У КРИНИЦІ СЯЄ
А ВОГОНЬ БЕРЕЖЕ ЗІНИЦІ
ВІД ХОЛОДНИХ ТРИВОГ СВІТІВ
А ПРИЧИНА ВСЬОМУ ЛЮБОВ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407882
Рубрика: Верлібр
дата надходження 10.03.2013
автор: Олександр Букатюк