Плач гітари. На слова Ігоря Федчишина.

Під  вікном  гітара,  
як  дитя,  ридала,
від  сумних  акордів  плакав  первоцвіт.
Доля  настраждалась,
та  не  докохала,
повернулась  гордо  і  злетіла  з  віт.

     ПРИСПІВ
Не  відлітай!  
Мене  не  залишай!
Нехай  до  струн  
торкнеться  небокрай.
Удвох,  до  зір,  
ми  злетимо,  повір.
Вернемо  рай  
у  наш  нужденний  край.
Ти  чуєш,  як  ридають  струни
і  на  душі  -  сніги.
Вернися  ,  доле  юна,
вернися  на  віки.

   Доле  лебединна,
не  лети  без  спину,
весняне  світило  не  обпалюй  крил.
Дай  ще  краплю  сили  
розігнути  спину  
і  вдихнути  волі  з  голубих  вітрил.

       ПРИСПІВ

 Дай  ковток  наснаги
доспівати  сагу,
пучками  зігріти  пролісок  весни.
І  росою  зранку  
вгамувати  спрагу,
повернися,  доле,  піснею  у  сни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406415
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Анатолійович