Мов дівчата в крайках,
журавлинні зграйки
в небесах шикують зоряні ключі.
Побратимів ранком
проводжають чайки,
наче до схід сонця в поле сіячів.
Ой летіте, браття,
крізь вогнів багаття,
грози й громовиці
обминайте все ж.
І на зло закляттям
в сніжно-білім шматті
вийдіть сіять волю
з сіячами теж.
У пору мінливу
попрохайте ниву
обігріти зерня й виростить врожай.
Бережіте сили,
як в часи відпливу,
коли й океани поглинає даль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406373
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Борода