У руках маїх квіти і сумна чорна стрічка.
Вечір пам’яті УГА і горить скорботи свічка...
Юні галицькі сини до останньої хвилини
Віддавали цій землі свого серденька жарини.
Їх забуто імена, їхні зтоптано могили,
А вони тебе ,Вкраїно, до останнього любили.
Чорний ворон в полі кряче,хрест дубовий похилився.
Та за тебе, мій стрілечку, жайвір Богу помолився,
А твою чорну могилу весна дощем напоїла,
За тебе полин-трава з вітром в полі гомоніла.
Хай воскреснуть в нашім серці січових стрільців могили.
Вони неньку Україну до останнього любили.
П-в
До останнього ти чуєш? До останнього любили
Твої гори і байраки, твої ріки і долини.
І боролися за волю скільки вистачило сили .
До останнього стояли. Чом забуто їх могили?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404726
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)