Так солодко вірить в загробне життя –
душа живе вічно і ти не вмираєш!
Тебе укріпляє ця віра свята,
ти силу життєву весь час набираєш.
Та за́ п’ятдесят розумієш, що ВСЕ –
ти вже́ на вершині і спуск розпочався.
Чи стрімко, чи ні, та тебе вниз несе.
В провалля смертельне уже ти зірвався.
Чи планеруєш, чи каменем вниз
падаєш. Думаєш: «Що там в безодні?..
Може квітучий едемський сюрприз?
Чи небуття в порожнечі холодній?»
Наше земне справжньосуще буття
швидше до другого думку схиляє.
Так солодко вірить в загробне життя!
Так гірко пізнать, що його не буває…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400887
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: Віктор Ох