Ми підемо удвох у квітучу задумливу весну…

Віднайду  у  своєму  житті  я  незриму  стежину
І  довічну  любов  я  у  серці  твоєму  знайду…
Я  до  тебе  втечу  у  морозну,  засніжену  зиму,            
Замоливши  гріхи  перелюбства  у  вічність  піду…  

Я  не  знаю,  чому  ми  на  двоє  серця  розкололи  ?!?..
Ти  буяй,  посміхайся  та  радісно  й  гордо  цвіти…
Тільки,  знай,  що  напевно  не  зможу  я  більше  ніколи
Утекти  від  кохання  в  далекі,  безмежні  світи…  

Ми  підемо  удвох  у  квітучу,  задумливу  весну;
Я  тебе  на  руках  у  казкові  поля    понесу...
Задивлятимусь  в  світлих  очей  голубінь  піднебесну
Й  зустрічатиму  разом  з  тобою  прекрасну  весну…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395836
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Юрій Цюрик