ти сам собі Гоголь сам собі Рамазотті
вдивляєшся в яму неначе в трагедію плоті
це твій трупний морок твоя нескінченна Дороті
і все що не ти це рани глибокі і колоті
гнила заметіль твій біль розпростерла вихором
ти ранив ти жив ти був безпросвітним видихом
заклякла зима холоне журба невидима
із гнітом у снах півсвіту із нею видихнув
закінчився страх і час поза вами закінчився
волога пітьма легені зі спазмами видерла
ти досі зима і рана що в тебе задивлена
самотня імла глибока кривава скалічена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394763
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: Warik666