Розмови в смерканні

Вам  легше  слово  продистилювати

Від  вищих  змістів.  І  вже  без  пуття

Не  згадувать,  що  рифма  –  індикатор,

Наскільки  сконцентровані  чуття.

 

Ви  відрізали  вартісне  по  букві

На  експертизі  власних  протирічч,

Бо  знали,  що  по  вимощеній  брукві

Глупоті  й  силі  зручно  пліч-о-пліч.

 

Опріч  законів  йти  я  не  попрошу.

З  реакцій  ваших  тліється  димок.

Зітріть  мене,  але  не  руште  зошит  –

Мою  лабораторію  думок.

 

Ще  буде  час  на  формулу  «пробачте»

В  сентенціях  зримованих  в  тилах,

Бо  все  ж  поет  –  алхімік  передбачень,

Що  пророкує  по  своїх  же  швах

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392708
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Вікторія Фещук