П’ю червоне вино по краплинці – смакую…
І з’являється хміль – грає в жилах тепло.
Грію келих в руках і устами цілую.
А іскристе вино виграє через скло.
І іскриться вино в кришталевім бокалі,
А від свічки вогонь відбивається в склі.
І пролиті краплини, мов з намиста коралі,
Залишають кроваві сліди на столі.
О, червоне вино, ти напій, що від Бога,
Ти даруєш тепло і несеш до небес!
Ти частинка краси, чи чогось неземного,
Ти поетів напій, а ще більш поетес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391826
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Віктор Ох