Пра-прадід мій був вільним козаком-
Гуляв собі з шаблюкою степами...
Йому дружина під сліпим вікном
Сорочку вишивала молитвами.
І клала хрестиком стібочок до стібка,
Червоне з чорним попереплітала,
Щоб був здоровим, як Дніпро- ріка,
Ворожа куля щоб не наздогнала...
Вже виплакалась свічечка давно...
І руки стомлені на вишивці спочили...
В колисці спить малесенький синок,
І сниться йому коник буйногривий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389823
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2013
автор: Любов Ігнатова