Мій любий фантоме,
Присядьмо на каву.
Не скаже нікому
Зима завіконна,
Що Вас я зіткала
З найтоншої ниті
Замрії і суму.
Душею сповиті
Ці марення миттю
Хай тиша відлунить.
Мовчання між нами
Ніхто не порушить.
Хіба лише панна
З картини у рамі
Загляне у душу.
Та час осоружний
Свічу мерехтливу
Лукаво примружить.
А ми з Вами, друже,
Полинемо дивом
В думках невагомо
У сутінки зали.
І геть заборони,
Мій любий фантоме.
Присядьмо на каву…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2012
автор: olesyav