Зібрались якось дві ворони,
Рішили написати вірш.
Нудьгу розвіявши, синхронно
Поетом стати чим скоріш.
Байдуже - вміло чи невміло
Зібрали весь свій "арсенал".
Прицілились й взялись за діло,
Поки в душі ще є запал.
Як зогляділись: "чорне-біле",
"Твоє-моє"-це вже було.
Мізки раптово закипіли...
Куди ж це риму повело?!
Потрібно шанс свій рятувати.
Пішли вони на конструктив -
Віддати шану Плагіату,
Отримавши свій позитив!
Геть перегрілись бідолашки.
Щось чули десь про ямб хорей...
Верліб-Р-Р-Р!!! Хоч вимовити важко,
А написати? Все -о"кей!
Так закрутили зміст невдалий
Серед засилля крапок й ком.
Щоб це творіння прочитали
Лише з тлумачним словником.
Хіба ж дивилися критично
На новоспечений маразм.
Хотілось якось еротично...
Щоб раз! В десятку! І...оргазм!
Ридали вкотре "сльози-роси"
До сонця знов летів Ікар...
Хоч словоблуди стали в позу,
Та результат творінь лиш "Ка-Р-Р-Р!!!!
Тримаймось істини простої -
Не станьмо в байці цій героєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2012
автор: Тамара Шкіндер