Люди вірять у різні прикмети,
Вибирають для щастя і долі
Талісмани собі й амулети,
А я вибрав собі тополі!
Тополі! Тополі!....
Тополина ясна заметіль…
Ви навчили мене тополі
Мовчки зносити радість і біль
Ще в дитинстві хлоп’ям босоногим
Я приходив сюди почуть,
Як тополі шумлять край дороги,
Як вони край дороги ростуть.
Поманили мене дороги,
Повели у життя, як в жита,
Заповняли як серце тривоги,
Я, тополі, до вас завертав.
Знов зима хуртовинить в полі
І нас лютий мороз обніма,
Та я вірю, я знаю тополі -
Перешкод нам на світі нема!
Я завжди буду вірити долі
Як би тяжко мені не було,
Ще й тому, що є в світі тополі
І далеке моє село!
1970
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382327
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Микола Серпень