*******************

Чарує  зорями  забута  всіма  ніч.
На  небо  місяць  гордо  випливає.
Моє  життя!  Яка  чудова  річ!
Хоч  й  смутком  серце  часто  заливає.
Приємно  так  ходити  поміж    трав,
Збирати  квіти,  зілля  і  колосся.  
І  чути  запах  з  міста  різних  страв,
І  дотик  вітру,  голубить  що  волосся.
Іти  крізь  сон    в  країну  злих  облич
Росою  вмитих.  Пошук,  поривання.
Моє  життя  -  як  журавлиний  клич,
Як  гостра  суміш:  відчай,  сподівання
Чарує  зорями  забута  всіма  ніч
На  небі  місяць  –  посланець  із  раю.
Моє  життя!  Ти  незбагненна  річ!
Ти  є  як  мить  та  водночас  без  краю…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380804
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2012
автор: Настуся