Позаду слід моторного човна
Буруниться й до берега втікає.
В обличчя - вітер. Хвиля бунтівна
В лице дрібними бризками стріляє.
Вартує море кораблів ескорт -
Прасують воду металеві днища.
Мого ж човна таранить хвиля в борт
І кожен вал його здіймає вище.
А я лечу без страху на човні
В прозору синь морським назустріч далям.
І на прощання любо так мені
Махати вслід турботам та печалям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374584
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Галина_Литовченко