БУВАЛЬЩИНА Й НЕБИЛИЦЯ ПРО НАШОГО ДIДА ГРИЦЯ
Частина 5. БУНТIВНИК
Дiд Грицько знов сам зостався,
З Веклою вiн розпрощався.
Де там вжить з нею старому,
З торбою прийшов додому.
Там лишилось все начиння:
I машина, й грошi, й скриня.
Все добро Векла забрала.
Дiда ж голого прогнала.
Все обчистила до нитки,
Не дала, навiть, i свитки.
Босий по мерзлiй рiллi
Прийшов дiд в однiм бiллi.
Сiв до столу, зажурився,
Згадав бабу, просльозився.
Запечалився вiд дум,
Та розрадив дiда кум.
Принiс чоботи й штати,
Хоч старенькi вже вони,
Та й цьому дiд дуже рад,
Все ж прикрие голий зад.
З часом дiд трохи обжився,
З злиднями уже змирився.
Усього життя навчило,
Але горе не зломило.
I мандруе всюди дiд,
Веселить усенький свiт.
Правду всiм у очi чеше,
Може, трiшечки й прибреше.
Вихваляеться повсюди:
- Хоч старий i кволий я,
Так тепер у мене, люди,
Депутатська пенсiя!.
От пожив я в депутатах,
не те, що колись в солдатах.
Двадцять лiт вiдпiк нiвроку,
I нi спереду, нi збоку.
А як був у депутатах,
Побував я i у Штатах,
I на Кубу заiзджав,
Сав Фiдель мене вiтав.
Добре я тодi розжився.
Якби був не одружився,
Мiг би ще й Прем"ером стати,
Завадила Векла клята.
У Верхах всiм добре жити,
Людям голови дурити.
Дiд про все розповiдае,
Можновладцям допiкае.
I ганьбить, i сварить iх,
Бiдних захищае всiх.
Де збереться люду гурт,
Всiх пiдбурюе на бунт!
- Не прогавить би момента,
З силами треба зiбратись.
Скоро я на президента
Буду вже балатуватись.
Швидко наведу там лад,
Розжену усiх пiдряд!
Гiркiй долi не скорюся,
Й правди я таки доб"юся!
А недавно iз поштаму
Ось принесли телеграму.
Шлють дiдусевi поклони
Й урядовцi, й Регiони.
I уся Верховна Рада:
Лiвi, правi i Громада.
" ЛЮБИЙ, ДIДУ, ВАС ВIТАЕМ,
ТОРБУ ГРОШЕЙ ПОСИЛАЕМ.
Й ОХОРОНИ ЙДЕ ПIХОТА,
ЛИШ ЗАКРИЙТЕ, ДIДУ, РОТА!"
Дякую всiм, хто вболiвав за долю
дiда Грицька.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373241
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2012
автор: Лидия Науменко