Я знову заплачу –
Нема розуміння,
Хоч вірю в спасіння,
Але чи діждусь...
Я знову не бачу
Бо збилася з стежки
Й згубила сережки,
Але розберусь.
Високо злітала –
Пізнала падіння,
і смак голосіння
мені не чужий...
Я з ницості встала
дійшовши до краю
і той ключ від раю
мені ще важкий...
Я скоро забуду,
Даю обіцянку –
Забуду до ранку
Всі клятви свої.
Образи не буде,
Лиш свічку запалю,
Молитву прочитаю –
Ото всі чари мої... 24.03.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372578
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Яна Бім