Не поспішай прощатися…

Не  поспішай  прощатися,  пожди!..
Даруй  надії  сонячну  краплинку.
Вже    на    мої    заплакані    сади
Впустило  небо  срібну  павутинку.

Вже  зайнялось  мереживом  крихким
Моє  вікно  прозоре  на  світанку,
Немов  фольги  зіжмакані  пластки,
Кленове  листя  всіяло  альтанку.

Старий  горіх  вже  майже  облетів,
В  зажуру  впала  яблуня  крислата...
Не  поспішай  прощатися!..А,  втім...
Для  тебе,  певно,-це  буденна  втрата.

Тобі  так  сильно,  може,  й  не  пече,
Так  не  ятрять  розсипані  надії...
Схиляюсь  тихо  на  твоє  плече,
Погоже    небо    хмарами    сивіє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372513
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Наталя Данилюк