Якось я зайшов на Тагайський міст – на той самий, що в свій час був оспіваний ще Миколою Хвильовим, і довго дивився в далину, де за маревом осіннього дня ледве жевріли вогні якоїсь загірної країни. І тоді я написав таке:
« - …А що під Тагайським мостом?
Там теж гудки: то паровики –
І в степ, і на станцію.»
(Микола Хвильовий)
Старий крук
Вміє задавати питання.
Він прилітає щодня
До мого вікна і сідає
На зламану гілку
Осіннього ранку
Дерева мого життя.
Тільки він занадто старий,
Щоб слухати відповіді.
Тиша його глухоти
Готичним храмом
Височіє над містом Акутагави.
Відповіді
На його запитання підступні –
На його Зенона апорії
Висять у повітрі гронами
Тільки вони
Не потрібні нікому…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372402
Рубрика: Верлібр
дата надходження 21.10.2012
автор: Артур Сіренко