От і знову ми зустрілись,
Знов ми не самі.
Ти пускаєш в мене стріли –
Де ж мої щити?
Де загадки й запитання,
Де зухвала гра?...
Ти терпиш моє мовчання,
Я – твої пусті слова!
(Але очі не обманеш,
їм і не збрехати...)
Ти мене наздоженеш,
Віднесеш до хати.
Доброта в твоїх зіницях,
Доброта свята,
І тобі за це бажаю
Щастя і тепла!
Знов зустрінемось не скоро
Й будем не самі...
Ти у мене найдобріший
на усій Землі! 15.07.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370667
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2012
автор: Яна Бім