...твоя звичка жити така ж пагубна як і моя-вірити
семиструнна тиша спровоковує серця ритмічно битися
ми з тобою останні зраджені власними душами лірики
змушені коритися...
будні вилікуються самообманом та постом
зруйнований простір надмірних бажань щезне
і буде вечір особливий та просто
відчуватимеш п'ятами землю яка мерзне...
а власне про що я?..
осінній полудень частує яблуневим димом
секундна стрілка наближає час одкровення
я під ногами твоїми хочу бути
землею Єрусалиму
містити у собі віру та благословення...
ніч немов кровотеча
заливає безсонням повітря
і тривога подушечками пальців торкається
правди...
я всього лише жінка я всього лише пастка
я всього лише лезо
яке торкнулось твого зап'ястка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370253
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2012
автор: Poetka