осінній світанок
падає на горо́ди,
наче блідий листочок
що дрімав
у моєму блокнотику –
витає
без дотику…
наче пір`їна з крила
журавлиного:
кружеляючи – лине…
не полетить
у теплі краї
пір`їна…
залишиться вдома
чекати зими:
з нею – і ми…
…якось прокинемось –
а вже за вікна-ми
біло:
стільки радості нам
налетіло!
…осінній світанок
обсипається з неба
як молочно-туманні
макові пелюстки
ми з тобою
дивимось у вікно –
про останню любов
кіно
на білому полі фіранки -
золоті підківки:
ми - наче дві
польові́
перестиглі маків-ки…
...сіється мак
так
20.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2012
автор: Валя Савелюк