Затерті рими, зовсім вже не нові.
А почуття горять, їм треба жити в слові.
Їм треба вирватись із закутків душі.
Папір і ручка – і мої вірші.
Банальні фрази, стерті до дірок.
Шлях до поезії – крізь терни до зірок.
А у душі кохання закипає.
Фантоми є, та слів, на жаль, немає.
***
Як страшно, коли хтось говорить те,
Що ти сама сказати не зуміла.
Коли початок є, нема кінця.
А ти хотіла, так цього хотіла.
Хотіла написати – та дарма.
Чужі слова написані гарніше.
У тебе біль. А в когось є слова.
Чужі слова – від цього навіть гірше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2012
автор: Анно Доміні