Із самотністю віч - на - віч,
Під відкритим простором неба.
Закрадалась у серце ніч,
Говорила мені про тебе.
І лягали мої думки,
На розпечені серцем мрії.
Брала в кошик їх залюбки
І трусила тобі на вії.
Ти думками мене поклич,
Я їх серцем своїм відчую.
Серед тисяч чужих облич,
Ніжний голос я твій почую.
І крізь відстань далеких світів,
З зорів шлях прокладу до тебе.
Лиш би ти не забув... Любив...
Буде свідком любові небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)