Не їли яблук ми із рук Венери –
Їх почавили на пакетний сік.
Забули про пристойність і манери,
І страх розплати так підступно зник.
Сусідські яблука ми їли кислі,
Такі ж, як недозріла та любов.
Під ганком, від байдужості обвислим,
Ми слухали пісні зловіщих сов.
Зливали в давні амфори провини,
І розбивали статуї табу.
Не пили меду – лиш дешеві вина,
У небі пасли золотий табун.
Ставали вранці яблука гнилими,
Як і слова, що чула тільки ніч.
Коханці розлучалися чужими,
Венера ж забавлялась – в тому й річ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358212
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2012
автор: Лілія Ніколаєнко