***
Я тобі боронити не стану
Напувати в небесних річках
Ко́ней щастя...
Зорею розтану
У налюблених серцем ночах.
Ув обіймах, де лагідний вітер
Заплітає у коси дощі...
Позбираю в думок усі мітли
Тих страхів, що усілись в тишІ,
Як горгони!
До сонця проміння,
Наче сонях, єством потягну́сь...
Де божественне зріє насіння
У долонях прадавніх бабусь,
Світ намолений теплим серпанком,
Замережений в райських садах...
Я й сама яснооким світанком
Побіжу по щасливих слідах...
(22.07.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352248
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2012
автор: Леся Геник