СПІШАТЬ БАЙДУЖІ ПЕРЕХОЖІ

Уже  весна,  біжать  струмки,  
Зі  мною  –  наперегонки.
Калюжі  в  кожному  дворі
На  море  схожі  дітворі.
В  них  паперові  кораблі,
Пливуть,  до  іншої  землі.
В  потік  зливаються  струмки,
І    ми,  залишивши  сумки,
Забувши  про  уроки,  втому,
Уже  не  спішимо  додому.
Промоклі  геть,  але  щасливі,
Схвильовані  і  галасливі,
Будуєм  дамби,  греблі,гатки,
Але  дивуємся  з  загадки.
Спішать  байдужі  перехожі,
Невже  на  них  будемо  схожі.
Красу  не  будем  помічати,
Через  струмки  переступати?
Дорослі  станем  і  байдужі,
Що  не  захочеться  в  калюжі,
Помріяти  і  постояти,
Хоч  і  сварити  буде  мати.

2.03.2010  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2012
автор: Мирослав Вересюк