Ми руки добре натрудили,
Сніговика у зріст зліпили.
А потім в санки посадили,
Бо ще ходити не навчили.
Але коли везли додому,
Усе, напевно, через втому,
Санчата ми перевернули,
Про пасажира геть забули.
Спочатку він лиш похилився,
А потім впав і розвалився.
Шкода нам дуже його стало,
Проте, вже сонечко сідало,
Домовились не сумувати
І завтра відреставрувати!
.
1.01.2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351987
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 21.07.2012
автор: Мирослав Вересюк