Моя душа часом літає в Лубни,
Щоб там торкнутись іншої душі.
Спокусливі, м’які, чуттєві губи
З’являються в солодкім міражі...
Мене так в Лубни вабить вечорами,
Коли самотньо тулиться душа
До ніжності, написаної Вами,
До кожної клітиночки вірша.
Мене так гріє мелодійна мова,
Що в землю рідну коренем вросла.
Вражає вишиванка веселкова
І косогір відкритого чола.
Чуттєвих вуст вражаючі піони
Медовим соком ваблять читачів.
Це в Лубнах зріють поетичні грони, -
Тут гавань мрій для творчих кораблів.
Знов потопаю в поетичнім морі,
Знов ніжний щем мереживо плете.
Я серцем – в Лубнах. Я душею – поряд.
І творчість «валентинками» цвіте.
Там, в Лубнах, джерело мого натхнення,
Там іскри майже справжніх почуттів.
О Лубни, вам моє благословення
І дяка за романтику в житті!
16.06.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344459
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2012
автор: *ИРЕНА*