Десь над межею мрії спопелені...
Останні зорі вибилися з сил.
А дні нуртують - здиблено-шалені,
Облізле пір’я смикаючи з крил.
І знову літо... Втрачене? Здобуте? -
Ромашки ще у гадці на краю́.
Якби моглося часу завернути -
Того, що розчинився у маю́!
Так свіжо зранку пахне косовиця,
Так елегійно дзенькає коса...
Десь над межею скапує зірниця,
Неначе на щоці весни сльоза...
(1.06.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341432
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2012
автор: Леся Геник