щось давно уже
ти не співав,
мій пташе,
марніє
сонечко наше
на тлі
вселенських заграв
і свавільних
нестримних трав…
ві́дстань –
не доро́ги і не роки́,
чи навіть серце
недуже…
ві́дстань – недотик руки
і тон
байдужий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336093
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Валя Савелюк