Як мало потрібно для щастя людині,
Як очі темніють і сірі, і сині,
І сльози дощем добавляють жалю,
Спасіння твоє - ніжне слово «люблю».
Коли захиталась земля під ногами,
Коли ти лишився без тата і мами,
Неначе вже втратив надію свою,
Спасе тебе знову надійне «люблю».
Коли все довкола змітають цунамі,
Коли все життя - це образи і драми,
Тоді дзвони вдарять пісні кришталю,
Коли зазвучить щире слово «ЛЮБЛЮ».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327340
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Віталій Назарук