Заколисуєш ніжно свідомість,
Знов натхненням в думки проникаєш.
Почуття свого трішки соромлюсь. –
Так, здається, тебе вже кохаю.
Оксамит твоїх вуст таємничий
В колориті бажань – лише мрія,
Хоч до болю знайоме обличчя
Вже давно ніжним трепетом грію.
В снах торкаюсь тебе своїм тілом
І голублю в уяві щоденно,
В почуттєвих емоціях млію,
Та бажання хвилюю даремно.
До цих слів, знаю, будеш байдужим
(Їх читатимеш, беззаперечно!),
Та вони не п’янитимуть душу,
Почуттями не сповнять сердечко.
Дивне щастя не стане взаємним, -
Це захоплення лише моїм є.
Його вкрию туманом таємним,
Хоча серце відкритись воліє.
Мої мрії щораз сміливіші,
Розгалужені слів мережЕю.
Тож, дозволь мені хоч через вірші
Доторкатись до тебе душею…
03.03.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324243
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2012
автор: *ИРЕНА*