...знак нерівності між долями різко набирає контрасту
візія твого міста всередині серця холодного наче прірва
напередодні весни сніг уже не сніг а тільки крихти пінопласту
якщо з роками передусім найперше старіє шкіра
то сутність серця ніколи не піддасться часу
світ лізе в мою рану брудними руками
заносить інфекцію від якої ця рана стає глибшою
якщо зовсім недавно ми уявляли себе вовками
то тепер ти цілком самотній вовк а між нами
нездатність триматися зграї...
час життя віддаляється від часу смерті повільними кроками
я віддаляюсь від тебе неначе від сну невагомого вчорашнього
моє тіло обліплене чужими дотиками та пороками
с т р а ш н о
бо ніч доживає останню химеру дійсності
спотикається падає і розбиває до крові носа
наче спалахи мігрені твої приступи вигаданої вірності
час уже довго споглядає на нас із коса...
наче пальці сліпця моя туга обмацує простір
в якому немає тебе і багато чого без тебе
але ж я не люблю...хоча любов виліковує постріл
слова у серце в якому уже почали проростати
зерна
свідомої втрати ...
у тебе на долонях несказана правда про нас
попід мостом наших мрій залягають бурхливі води
відпускаючи і стаючи частиною натовпу враз
стає легко тобі і мені на подив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319149
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Poetka