Моя весна нав’ючена і п’яна
З застудою й неврозом, наче з молотом й серпом
Вривається, як протяг, бавиться з моїм котом
Й болить, неначе свіжа рвана рана
Моя весна нестримна, безталанна,
Хмільна путана на вечірніх вітражах.
З весною ми, як завжди, на ножах
От тільки я – більш смертна, а вона - безперестанна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316789
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2012
автор: Наталка Тактреба