МИКОЛІ АНТОНОВИЧУ ВЕРЕЩАЦІ Самобутньому і талановитому поету присвячую

На  третій  день,  дев’ятий,  сороковий
Стражденну  душу  пом"янем  твою.
Згадаємо  не  злим,  привітним  словом
-  дай  Боже  їй  залишитись  в  раю.

У  грішнім  світі  жив  ти  мирно  й  тихо.
Робив  добро  і  жив  з  добром  завжди
Спіткало  тебе  зле,  незване  лихо
В  зловісній  парі  горя  та  біди.

Ти  за  життя  зазнав  від  долі  різне,
Та  не  змінить  її  й  не  обійти
Тож  із  народження  вона  й  до  тризни
Веде  аж  у  потОйбічні  світи.

Ти  був  поет  яскравий,  самобутній,
Вимогливим  до  змісту  і  до  слів.
В  своїх  віршах  лишишся    незабутній
Бо  ти  не  тлів,  не  жеврів,  а  горів.

Роки  твої  вже  канули    у  Лету
Добіг  кінця  твій  прижиттєвий  шлях.
Та  житимуть  ,  як  пам"ятник  поету,
Твої  вірші  у  люблячих  серцях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313793
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: євген уткін