А ти мене ревнуєш до сусідки,
Кажеш до неї часто я ходжу.
Що є у тебе аж чотири свідки,
Як в понеділок біг через межу.
Як у вівторок ніс в кишені груші,
Та й забарився в неї на пів дня.
Тобі ж сказав, що в поле йти я мушу,
Та там давно уже одна стерня.
А у середу бачили нас в місті,
Як ми ходили парою в кіно.
Дійшли до тебе швидко оті вісті,
Та я сказав, що з другом пив вино.
В четвер на рибі зранку і до ночі,
Впіймав лиш жабу, кльову не було!
А жінка розлютившись каже: ,,глянь-но в очі",
Чому в помаді все твоє чоло?
Будеш у дома в п’ятницю сидіти,
Я штанями прив’яжу біля пса.
А як з дороги всі почнуть глядіти,
Тебе можливо сором закуса.
В суботу в дім пущу лише поїсти,
А потім підеш спати до свині.
І не потрібно з лестощами лізти,
Ти надоїв із брехнями мені.
В неділю в церкві каятися будеш,
Можливо з тебе виженуть чортів!
Ти ж бо зовсім мене уже не любиш!
Пролазив цілий тиждень де хотів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313495
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: Віталій Войтко