Закриюсь вдома стосами книжок.
Мобільний вимкну, щоб не турбували.
Колись був бог, тепер ти - так, божок,
Якому навіть храм не збудували.
Муруйте вікна! Двері зачиніть!
Мені не треба більше йти назовні!
Хоч віра досі десь в душі тремтить,
як згадую молитви беззмістовні.
Так, був той час, я дерлась на Олімп!
Хотіла щось комусь, але довести.
Все заглядалася на твій блискучий німб,
Який, здавалось, дуже важко нести.
Ні, ти - божок. Божественні діла
прославлять в віршах. Знаєш, так буває.
Я більш не та, яка колись була!
Хай вірять інші. Інші хай кохають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312228
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Саша Кіткотенко