Перший крик дитини і радіє мати…
Тато ще з обіду під вікном стоїть…
Цій малечі треба трішечки поспати,
Потім буде мамця перший раз кормить.
Чому ти злякалось, миленьке дитятко,
Я ж для тебе, любий, зорі прихилю,
Захистом від лиха буде рідний татко,
Бо ж тебе серденько, як життя люблю.
Хоч не просто буде жити на цім світі,
Поки ти не станеш на міцне крило…
Хай тобі, синочку, ясно сонце світить…
Щоб життя щасливе квітами цвіло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305034
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2012
автор: Віталій Назарук