***
Коли Зоря всміхнеться з небосхилу,
Протягне руки-промені здаля,
Немов возродиться душа із пилу –
Надію знов отримає Земля!..
В стареньких яслах… між духм’яну сіна…
Під теплим паром щирості істот…
Прийде Отой, до Кого всеуклінно
Ітиме Світ!.. До Істин, де Господь
Віддав Частинку для спасіння люду…
Тернистий шлях й голгофний той кінець
Між поцілунком зрадного Іуди…
Покірний шлях до люблячих Сердець…
То ж хай Серця ті спалахнуть іскристо,
Коли Зоря займеться на межі,
Бо ж приведе на Світ СВЯТЕ Пречиста,
Утіху і Надію для душі!..
(6.1.12)
*****************
З Різдвяними Святами Вас, дорогі Панове Слова!
Світла Вам у кожній хвилині, на кожній дорозі
і у помислі кожному!!!
Щиро Ваша Леся Геник...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304606
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2012
автор: Леся Геник