Загадаю на «завтра» в холоднім безсніжжі,
Щоб руками і серцем ти був за́вжди ніжний…
І під небом кришталю лиш сіялись іскри,
І щоб щастя завчасне не стало запізним…
Поміж тюлі незримі не вти́слося «темно»…
Щоб роки, що минають, не мерли даремно…
Як же хочеться спрагло тепла поміж зорі!..
І бажанням не тертись у вічнім «заторі»…
Може то… лиш слова… чи невтримана думка…
Та стисну́ кулаками-надіями муки!..
І хоч знаю, що істини… надто вже різні…
Але все ж… загадаю в цім холоднім безсніжжі…
(31.12.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303352
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2011
автор: Леся Геник