* Туман

Туман  розвісив  за  вікном
Свої  картини,
Розлив  досвітнє  молоко
Все  до  краплини.
Заполонив  мене  усю,
Моє  все  тіло.
Чекала  я  тебе  у  снах,
Я  так  хотіла...
Відчути  подих  на  щоці,
І  тихий  шепіт.
Прийди  з  туманом  разом  цим,
Відчуй  мій  трепет.
Я  розповім  про  снігопад,
Що  скоро  буде,
Хоч  хмурий  грудень  за  вікном
З  лицем  приблуди
Лишає  сльози  на  душі,
І  бруд  на  рамі...
Чомусь  так  хочеться  мені
Тебе  губами
Торкнутися  хоча  би  раз
Палким  цілунком...
Туман  у  скроні  проникав
І  стукав  лунко.


16.12.2011р.                              12:15


(попытка  перевода)

Туман  развесил  за  окном
Свои  полотна,
Разлил  с  рассветом  молоко
Весьма  охотно.
Заполонил  меня  кругом,
Все  мысли,  тело,
А  я  ждала  тебя  во  снах,
Я  так  хотела...
Испить  твой  выдох  на  губах,
Слова  хмельные.
Приди  скорей  с  туманом  тем
В  мечты  цветные.
Я  расскажу,  что  снегопад  -  
Он  все  же  будет,
Хотя  сейчас  скулит  декабрь
С  лицом  приблуды.
Роняет  слезы  за  окном,
И  грязь  на  раме...
А  мне  так  хочется  к  тебе
Припасть  губами.
Коснуться  бы  еще  хоть  раз
Тебя,  мой  милый...
Туман  в  висках  моих  стучал
С  огромной  силой.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2011
автор: Мазур Наталя